ІСТОРІЯ СЕЛА СЯНКИ З ВІКІПЕДІЇ
| Вигляд на Сянки з польського боку кордону |
Сянки́— село в Україні,Турківському районіЛьвівської області. Населення становить 580 осіб. Орган місцевого самоврядування— Сянківська сільська рада.
Географія
Село Сянки лежить неподалік від витоків річкиСян, на території Надсянського регіонального ландшафтного парку. На північ від села розташований хребетБучок, на південь —Вододільний хребетіУжоцький перевал, на захід — річка Сян (по якій проходитьпольсько-український кордон), на схід — автомобільна дорогаЛьвів-Турка-Ужгород.
Історія
Село Сянки (Сянське) було засноване1586р.краківськимвоєводоюПетром Кмітом. Протягом XVII—XIX ст. у Сянках були збудовані три дерев'яні церквибойківськоготипу, дві з яких (1645і1703рр.) були продані наЗакарпаттяу села КостринатаСіль, де збереглися до сьогодні. Частину Сянок досі називають «Ропою», адже тут колись добували сіль.
Через село на початку 70-х років XIX ст. проклали залізничну колію, яка з'єднала Ужгород ізПеремишлемта Львовом, у1904р. тут було побудовано залізничну станцію, яка діє і нині. 1905 року було завершено спорудження, здано в експлуатацію відтинок залізниціСамбір— Сянки.
Біля села є військовий цвинтар і кілька окремих могил часівПершої світової війни, адже в1914і1915рр. в районі Ужоцького перевалу проходили кровопролитні бої між російськими та австро-угорськими військами. ПередДругою світовою війноюу селі було 10 будинків відпочинку, 6 пансіонатів та 3 туристичних притулки, у яких можна було розмістити майже дві тисячі відпочивальників, тут також були театр, бібліотека, тенісні корти, лижний трамплін, санна траса і метеорологічна станція. Гірськолижна траса на поблизькій горі Сянки вважалась однією з найкращих у довоєнній Польщі.
До другої половини 1940-х рр. село лежало по обидва боки річки Сян. Після прокладення кордону між Польщею таСРСРпольська частина села була повністю зруйнована, її мешканці виселені. У селі збереглися традиційна дерев'яна бойківська забудова й загорожі, пилорами, старі мости, є багато придорожніх капличок і хрестів.
Церква
У селі діяли церкви святого Стефана (1831р.), Св. пр. Іллі (1908р.) та католицький костел. Вони були зруйновані після Другої світової війни, а мурована двірська каплиця — висаджена у повітря1970р. У 1990-х роках в Сянках споруджено дві нові церкви —греко-католицькусвятого Юрія та православну - Вознесіння Господнього.
Дерев'яна церква святого Юрія розташована на краю села біля дороги. Збудована1993року за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Будував її майстер Микола Василишин зБорині. Крив купола Шушка. Степан Асафатович. Приміщення церкви нагадує неоукраїнський стиль, але більш присадкувата з тяжчими пропорціями. У плані вона хрещата з прямокутнимбабинцем, вкороченими бічними раменами та гранчастимвівтарем. При вівтарі з обох боків розташовані прямокутнізахристя. Квадратнунавувінчає низький світловийвосьмерик, вкритий наметовоюбанею, завершеноюмаківкоюз хрестом. Бічні рамена та бабинець накриті двосхилими причілковими дахами, а вівтар – п’ятисхилим. Оперізує церкву вузьке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінцівзрубів. Стіни ошальовані вертикально дошками. У церкві св. Юрія встановлено світильник-павук зі старої церкви св. пророка Іллі та дзвін із церкви уБіньовій.
У нижній частині села при залізниці розташована мурована церква Вознесіння Господнього з дерев'янимвосьмериком. Вона постала у1996році, а споруджували храм майстри Павло Харьо, Стефан Климович та Ілько Чівка. До прямокутної нави зі сходу прилягає вужчий півциркульний вівтар, з заходу – великийприсінок. Нава і вівтар вкриті спільним двосхилим дахом, який над вівтарем переходить у конічний. На гребені посередині здіймається високий світловий восьмерик, вкритий цибулястою банею, на краях – невеликі маківки з хрестами. Стіни гладко тиньковані. Щірець присінку східчастий з півкруглим завершенням
Коментарi